Роман, що став своєрідним символом творчості Франца Кафки. Цікаво, що Кафка не залишив жодних підказок, за якими можна було б якось відтворити фабулу роману. Глави не були пронумеровані й містилися в окремих конвертах. Йозеф К. - раціональний герой серед абсурдного суспільства. Його нічим не примітне, навіть у чомусь банальне, життя йшло своєю чергою, поки його не сповістили про те, що проти нього розпочато процес... Абсурдність того, що відбувається з К., лякає саме своєю приземленою, холодною буденністю, повсякденністю і навіть дивною логічністю жаху, що коїться з героєм і протистояти якому він не в силах. Де суддя, якого він жодного разу не бачив? Де високий суд, куди він так і не потрапив? Він винен просто тому, що кожна людина в цьому житті може бути в чомусь винна... Страшна і безглуздо смішна атмосфера «Процесу» приголомшливо точно передана Орсоном Веллсом у його знаменитій екранізації з Ентоні Перкінсом, Жанною Моро і Ромі Шнайдер у головних ролях.
