Гіпотеза кохання
Олівія Сміт — біологиня, яка мріє не про романтичні стосунки, а про докторський ступінь. Але що робити, коли найліпша подруга не дає тобі спокою з отим коханням ні вдень, ні вночі? Звісно ж, знайти хлопця, який вдаватиме любчика. На цю роль годиться не абихто, а молодий і гарячий професор Карлсен: м-м-м, біологія, Стендфорд, поцілунки... Непоганий початок, погодьтеся! Олівія має чіткий план і не чекає від славного на всю кафедру Адама «Гедзя» Карлсена розуміння чи підтримки. Але після інциденту на великій науковій конференції Адам стає на її бік. І раптом дівчина помічає, що ї ї обранець не лише розумний, але й чуйний і врівноважений хлопець… із кубиками пресу (о боги!). Щойно маленький експеримент виходить з-під контролю, а теорія романтики розбивається на друзки, як Олівія розуміє: дослідження власного серця під мікроскопом буде складнішим за гіпотезу кохання!
Кохання в мозку
Фіолетововолоса Бі Кеніґсвассер, певною мірою лицарка-джедай, берегиня цілосвітньої рівноваги, чинить, як учинила б Марія Кюрі. Авжеж, пані Кюрі пристала б на пропозицію очолити проєкт своєї мрії від NASA. Та керувати проєктом разом із Леві Вардом — матір сучасної фізики, рятуй! Заклятим ворогам краще працюється в різних галактиках, стверджував Леві-аспірант. Має статися лиха пригода, щоб одного (насправді першого ж) робочого дня Кеніґсвассер опинилася в міцних обіймах Варда. І поки дівчина намагається давати собі раду без потрібного обладнання, колегіальної підтримки та, як їй ввижається, кар’єрних перспектив, саме Леві перетворюється на союзника… й очей із неї не зводить. Від нових можливостей їй палають нейрони. Та коли настає час ризикнути власним серцем, Бі мусить відповісти на критично важливе запитання: як учинила б… Бі Кеніґсвассер?
