Віктор Гюго для французів насамперед великий національний поет, реформатор вірша. Водночас він і творець романтичної драми, чудовий прозаїк, чиї твори досі захоплюють читачів у всьому світі. Романи Гюго вирізняються багатством творчої уяви, сюжети їхні зазвичай складні, розв'язки ефектні, почуття героїв сильні й трагічні. Звертаючись до національної історії, автор створює переконливі картини минулого і яскраві, незабутні характери. Неможливо забути горду циганку Есмеральду, потворного дзвонаря собору Нотр-Дам Квазімодо, блискучого і жорстокосердого красеня Феба, терзаного ревнощами священика Фролло - героїв роману "Собор Паризької Богоматері" (1831). Невипадково цей сюжет у наші дні знайшов своє втілення в опері та балеті, у безлічі кіноверсій