Наука дизайну та форми Йоганнес Іттен

«Кожне заняття неповторне в ті найцінніші миті, коли вдається зачепити найпотаємніші струни того чи іншого учня, запалити їхнє внутрішнє духовне світло.

Візуальний доробок мого життя видається мені набагато біднішим у порівнянні з тим, що відбувалося на моїх заняттях. Інтонацію, ритм, послідовність слів, час і місце, духовний світ учнів та всі інші чинники, що формували живу атмосферу занять, годі повторити. Та саме це невідтворюване якраз і сприяє креативній праці.

Формат своїх занять я віднайшов інтуїтивно. Готовність учнів до навчання мене дещо розчулювала.

Навчання, до якого прагне учень під впливом свого захоплення, — дещо протилежне до того, на що спроможні методично продумані уроки. Серед моїх учнів найкращими виявилися ті, хто обрав для себе власний, інший шлях завдяки своїй інтуїції.

Саме лише показне мавпування чи повторення моїх методів не давало жодного ефекту. Водночас я цілком усвідомлюю, що мої знахідки не завжди були по-справжньому новаторськими. Вони були радше повторенням досвіду того, що колись надавало митцям основу для подальшої роботи».

Ця розлога цитата вступу Йоганнеса Іттена до власної книги на основі навчального курсу вповні розкриває його бачення навчання, ролі учня і вчителя, а також його пієтет перед творчою атмосферою школи. Це і є дух Баугаузу, який породив потужну хвилю мистецького пошуку й творчості та лишається одним із найяскравіших і найупізнаваніших явищ в історії дизайну. Тепер класичний підручник Йоганнеса Іттена в українському перекладі надихатиме вас.

Йоганнес Іттен (*11 грудня 1888 — 27 травня 1967) відомий як художник-експресіоніст, дизайнер, теоретик мистецтва, але починав він саме як учитель у початковій школі, де застосовував передові методи викладання й зацікавився психоаналізом. Освіту отримував у Художній школі Женеви (кинув, невдоволений навчанням), університеті Берна (на природничо-математичному факультеті) та Педагогічній академії. У 1914 році в цюріхському Домі мистецтва відбулася його персональна виставка, що потім демонструвалася в багатьох інших містах.

Із 1919 по 1922 викладав інноваційний пропедевтичний курс у Баугаузі. Розробив зрозумілу й логічну теорію кольору, написав працю «Мистецтво кольору», що стала класичною. У 1923 році полишив Баугауз і переїхав у Цюріх, де займався живописом і дизайном, а згодом відкрив приватну художню школу. Викладав також у інших навчальних закладах, керував Цюріхським текстильним училищем і Рітбергівським музеєм неєвропейського мистецтва. У другій половині 50-х років цілковито зосереджується на творчості й підготовці до друку своїх праць.