Це друге видання книги Рональда Бріттона, його особистої переоцінки психоаналітичних міфів, ґрунтується на новому клінічному досвіді, дослідженнях сучасної нейронауки та продовжуються роздуми про взаємини мозку та психіки, самості та самосвідомість, віра й знання, а також визначеності та невизначеності.
У цьому новому виданні книги, розділеної на три частини — «Істерія», «Его і
Супер-Его і «Нарцисизм», — додані матеріали про мозок, психіку та самості,
про інстинкт смерті, а також обговорення біологічної, психологічної та натуралістичної основи гендера. Тут передбачається, що наше знання, що росте, неминуче викликає розпад наших струнких уявлень про психіку та мозок і що в цій фазі творчого розпаду нам потрібно переглянути, що ми знаємо та чого не знаємо. Фундаментальним для цієї книги є уявлення про те, що люди змушені жити в ситуації ймовірності, але ми жадаємо певності та створюємо її для самих себе.