Продавець Інтернет-магазин "Книжковий дім" розвиває свій бізнес на Prom.ua 9 років.
Знак PRO означає, що продавець користується одним з платних пакетів послуг Prom.ua з розширеними функціональними можливостями.
Порівняти можливості діючих пакетів
Bigl.ua — приведет к покупке
Кошик
8142 відгуків
Книжковий дім
Графік роботи
  • Понеділок
    09:0017:00
  • Вівторок
    09:0017:00
  • Середа
    09:0017:00
  • Четвер
    09:0017:00
  • Пʼятниця
    09:0017:00
  • Субота
    09:0017:00
  • Неділя
    09:0017:00
Контакти
+380 (63) 820-36-11
+380 (63) 043-56-64
+380 (63) 783-52-33
Інтернет-магазин "Книжковий дім"
Наталія
Вулиця Клочківська, 28Книжковий ринок "Райський куточок", Харків, Україна
info@n-knigi.com+380630435664+380630435664
+380 (63) 820-36-11
+380 (63) 043-56-64
+380 (63) 783-52-33

Мисливські усмішки. Остап Вишня

230 ₴

  • В наявності
  • Код: 9786171271166
Мисливські усмішки. Остап Вишня
Мисливські усмішки. Остап ВишняВ наявності
230 ₴
+380 (63) 820-36-11
  • +380 (63) 043-56-64
  • +380 (63) 783-52-33
+380 (63) 820-36-11
  • +380 (63) 043-56-64
  • +380 (63) 783-52-33
повернення товару протягом 14 днів за домовленістю
У компанії підключені електронні платежі. Тепер ви можете купити будь-який товар не покидаючи сайту.
Опис
Характеристики

Максим Рильський казав, що Остап Вишня, «світив, як сонце, до нього люди тяглися, як до сонця. Він умів гриміти, як грім, і того грому боялись усі плазуни й негідники». Людина незміряного таланту, засновник жанру «усмішки», автор фейлетонів і гуморесок, які робили рекордний наклад газетам, де їх друкували. Ім’я Остапа Вишні стало чи не найпопулярнішим після Тараса Шевченка.

Найкращі взірці самобутнього жанру — у повному обсязі й без купюр! Твори Павла Михайловича Губенка, відомого під псевдонімом Остап Вишня, виходили мільйонними накладами, їх знали навіть неписьменні. Попри це, а може, саме через народну популярність українського автора було репресовано. У радянські часи значна частина «усмішок» Остапа Вишні була заборонена чи понівечена редакторами від влади. До цієї збірки увійшли найпопулярніші та найвідоміші твори автора, які здатні викликати щиру усмішку навіть у найсумніші дні.

Остап Вишня (13 листопада 1889 — 28 вересня 1956, Київ) — український письменник, гуморист і сатирик. Справжні ім`я, по батькові, прізвище — Павло Михайлович Губенко.

Народився на хуторі Чечва біля містечка Грунь Зіньківського повіту на Полтавщині (нині Охтирський район Сумської області) в багатодітній (17 дітей) селянській сім'ї. Закінчив початкову, потім двокласну школу в Зінькові, згодом продовжив навчання в Київській військово-фельдшерській школі, після закінчення якої (1907) працював фельдшером — спочатку в армії, а з часом — у хірургічному відділі лікарні Південно-Західних залізниць. Та, як згадував письменник, він не збирався присвятити себе медицині — тож, працюючи в лікарні, займався самоосвітою, склав екстерном екзамен за гімназію і у 1917 вступив до Київського університету; одначе скоро залишив навчання і повністю віддався журналістській і літературній праці. В цьому ж році (1919) майбутній письменник потрапив у полон до більшовиків разом з декількома тисячами бійців української армії, важко хворих на тиф. У той час Павло Губенко був начальником медично-санітарного управління Міністерства залізниць УНР. У його розпорядженні знаходилися всі залізничні госпіталі, в яких лежали хворі офіцери і козаки Української Галицької армії і армії Української Народної Республіки. Зрозуміло, що такого високопоставленого петлюрівського урядовця більшовики не могли випустити просто так (спасибі хоч, що не розстріляли на місці). Саме тому Павло Губенко пробув у харківському НК до весни 1921 року - «до повного закінчення громадянської війни» (таким було формулювання ревтрибуналів для запеклих ворогів радвлади).

«Реанімував» Губенка мало не сам Скрипник, який читав його гуморески в офіційних уенерівських виданнях. Павло Губенко писав чесно і їдко: висміював всі недоліки Директорії і особисто головного отамана Симона Петлюру. Саме йому приписується крилата фраза: «У вагоні Директорія, під вагоном територія...» (відмітимо, що Симон Васильович Петлюра був Демократом з великої букви: цензури в УНР не існувало!). Втім, згодом Остапу Вишні «петлюрівство» не раз агукатиметься: в'язниця і концтабір 1933-1943 років тому найяскравіше підтвердження.

Перший надрукований твір Остапа Вишні — «Чудака,їй-богу» — побачив світ за підписом «П. Грунський» у Кам'янці-Подільському в газеті «Селянська првда» 22 липня 1921.

В цій же газеті було надруковано ще кілька фейлетонів молодого письменника, а з квітня 1921, коли він став працівником республіканської газети «Вісті ВУЦВК», розпочався період його активної творчості і систематичних виступів у пресі. Псевдонім Остап Вишня вперше з'явився 22 липня 1921 в «Селянській правді» під фейлетоном «Чудака, їй-богу!».

1933 гуморист був звинувачений в контрреволюційній діяльності й тероризмі, зокрема в замаху на товариша Постишева під час жовтневої демонстрації, і незаконно репресований. Зміг повернутись до літературноі праці лише 1943. Вишню перекидають просто із арештантського барака на Печорі в письменницький кабінет у Києві. Він мусив своїми гуморесками спростовувати наклепи «націоналістів», нібито улюбленця цілої України — Вишню — закатувала Москва, і висміяти «буржуазних націоналістів» та насамперед УПА. Так у 1945—1946 з'явилась «Самостійна дірка» Остапа Вишні — голос гумориста з могили. «Буржуазні націоналісти» й повстанці привітали воскресіння Остапа Вишні, частину заслуги в якому цілком слушно приписали і собі, та подякували гумористові, що він першим у широкій радянській пресі поінформував світ, що УПА ще й досі живе і бореться.

Першим твором, що знаменував повернення письменника до літературноі праці, стала «Зенітка». Звичайно, цей, другий і останній період творчості, був далеко не простим для Павла Михайловича. Можливо саме для того, щоб приховати свою справжню сатиру, він відточує образ героя-оповідача, мудрого, дотепного, занозистого часом, але сумного.

Остап Вишня проводив і велику громадську роботу. Він брав участь у діяльності літературних об'єднань «Плуг» і «Гарт», в організаціі та редагуванні, разом з Е. Блакитним, перших двох номерів журналу «Червоний перець» (1922) і продовжив працю в цьому журналі, коли 1927 р. було поновлено його вихід. Відома робота Остапа Вишні в оргкомітеті Спілки письменників. Після війни Остап Вишня став членом редколегіі журналу «Перець» і активним його співпрацівником.

З Вишні був бездоганно вірний друг і товариш. Його знайомі оповідають, що він рятував своїх товаришів матеріально і гумором в підвалах ЧК, де він сидів десь із кінця 1919 до весни 1921; і в тюрмі НКВС у Харкові, де він сидів з 26 грудня 1933 до весни 1934, і в концтаборі на Печорі 1934—1943 pp. Коли 1931 був арештований Максим Рильський, з яким Вишня дружив так само міцно, як з Хвильовим, Кулішем і Досвітнім, то Вишня, не боячись накликати на себе гнів НКВС, кинувся з Харкова до Києва на допомогу безрадній родині поета, а після щасливого звільнення Рильського з тюрми — забрав його до себе в Харків на кілька тижнів у гості.

Повернувшись із заслання, отримав квартиру в будинку письменників Роліт, де мешкав до 1952 р. У 1955 був реабілітований судовими органами. Помер 28 вересня 1956 року.

Творчість

У своїй творах Остап Вишня найбільше атакував слабкості свої, своїх земляків, вважаючи, за Гоголем, що «кому вже немає духу посміятися з власних хиб своїх, краще тому вік не сміятися». Особливо нещадно висміював Вишня слабість в українців інстинкту громадської і національної єдності, їхню інертність, всі ті анахронічні риси в психології та мисленні українця, що так дорого обійшлись і обходяться Україні.

Остап Вишня здобув визнання самобутнього майстра української сатири і гумору. Започаткував новий жанр — усмішка.

Усмішка — це різновид фейлетону та гуморески. Ввів цей термін сам Остап Вишня. Пізніше він писав: "Хоч «фейлетон» уже й завоював у нас повне право на життя, та, на мою думку, слово «усмішка» нашіше від «фейлетону». Автор «Вишневих усмішок» освоює і далі розвиває традиції вітчизняної та світової сатиричної літератури й народної творчості. Передусім традиції класиків (Гоголя і Шевченка, Щедріна і Франка, Мартовича і Чехова).

Основні
ВиробникКлуб Сімейного Дозвілля
Країна виробникУкраїна
ЖанрГумор, сатира
Мова виданняУкраїнська
Вид палітуркиТвердий
Тип поверхні паперуМатова
Тип поліграфічного паперуОфсетний
Кількість сторінок416
Рік видання2023
ISBN9786171271166
СтанНовий
Формат
Довжина20.6 см
Ширина13.5 см
Інформація для замовлення
  • Ціна: 230 ₴

Наскільки вам зручно на сайті?

Розповісти Feedback form banner