Реквієм по мрії. Селбі-мол. Г.

У 2001 році на основі цього роману режисер Даррен Аронофскі зняв однойменний фільм, який став культовим. Головні ролі виконали Еллен Берстін, Джаред Лето, Дженніфер Коннеллі та Марлон Вайанс. Самотня вдова Сара щодня бачила по телевізору, як життя людей раптово змінювалось на краще. Вони зривали джекпот. Одружувалися. Сини поверталися додому. Усі раділи. Тому вона, навіть ризикуючи на тиждень залишитися без обіду, поспішала викупити телевізор із ломбарду, куди його знову заніс її син Гаррі. Сара не могла жити без телевізора. А Гаррі не міг жити без дози… Та одного разу все зміниться: Сарі зателефонують із телешоу, у Гаррі та його друга Тайрона з’явиться ідея власного бізнесу, а кохана дівчина Гаррі, художниця Меріон, знову візьме до рук пензлі. Їхня мрія стане реальнішою за будь-яку річ, світ лежатиме у їхніх долонях, як на тарілці… Мрія вимагатиме лише невеликої, тимчасової поступки. А тоді прозвучить реквієм по тих, хто заради примари зрадив життю і втратив у собі людину.

Г’юберт Селбі-молодший — американський письменник ХХ століття, автор відомого роману «Реквієм по мрії».

Народився 23 липня 1928 року в Брукліні. Навчався в багатьох школах штату Нью-Йорк, у тому числі в одній з найпрестижніших — школі Стюйвесанта. У 15 років Селбі покинув навчання і вступив до торгового флоту.

У 1947 році під час плавання у Селбі діагностували туберкульоз. Лікарі пророкували, що він не проживе й року. Селбі довелося повернутися назад в Америку, і наступні три з половиною роки він перебував у госпіталі Морської піхоти в Нью-Йорку. Під час хірургічної операції Селбі видалили кілька ребер, а одне з його легенів було зруйновано. Відновлення після лікування зайняло близько року, і все життя він страждав від проблем зі здоров'ям. Крім цього, після лікування у Селбі з'явилася схильність до вживання болезаспокійливих та героїну.

У 1949 році Селбі одружився. Через відсутність кваліфікації і трудового досвіду (окрім служби на флоті), а також слабке здоров'я, у нього почалися проблеми з пошуком роботи. Наступні 10 років Селбі залишався прикутим до ліжка і часто перебував на лікуванні через хворі легені. Його друг дитинства, письменник Гілберт Соррентіно, порадив Селбі зайнятися літературною діяльністю. Не маючи можливості заробляти на життя через слабке здоров'я, Селбі вирішив спробувати писати.

Досвід спілкування з портовими вантажниками, безпритульними, сутенерами, наркозалежними та біднотою дуже чітко відбився в творах письменника. У 1958 році Селбі почав роботу над першою книгою «Останній поворот на Бруклін», яка побачила світ у 1964 році і принесла йому світову популярність. Через велику кількість сцен насильства, книга була заборонена в Італії і стала предметом судового розгляду в Англії. Другий роман Селбі — «Реквієм по мрії» — був опублікований в 1978 році. Обидва твори письменника були екранізовані.

Не маючи формального досвіду, Селбі використовував свою «сиру» мову для розповіді про суворий і жорстокий світ, який був частиною його молодості. Його стиль відрізнявся від стилю інших письменників. Селбі не турбувало правильне вживання граматики і пунктуації. Однак слід зазначити, що його творчість внутрішньо цілісна: ті ж прийоми він використовував у більшості своїх робіт.

З 1983 року Г’юберт Селбі-молодший викладав мистецтво креативного письма в університеті Південної Каліфорнії в Лос-Анджелесі, де прожив до самої смерті. Помер письменник 26 квітня 2004 року в своєму будинку в Лос-Анджелесі.